Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА.
Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт!
— Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу!
Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє.
— Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся.
Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте.
Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово!
Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено.
Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах.
Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято.
Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу.
Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою.
— Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй.
Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас!
На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи.
Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику.
Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний.
Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну.
Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання.
Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це.
Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно!
А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу.
Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці.
Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т
Чуваки, расскажу вам историю, которая произошла со мной пару дней назад. Знаете, я наркоман, гопник из глубины души, и вот как все это случилось. Закралась в мой офис одна закладка с кристаллами МДМА, я, конечно, не смог устоять перед соблазном. Пользуясь случаем, я дропнул пару таблеток себе в карман и прикинулся, что ничего не заметил. Жиза, товарищи, жиза!
Ну что, теперь нужно было решить, как и где мне шмалять это добро. Парки всегда были моими местами силы, там я мог насладиться красотой природы и оторваться от рутины. Поэтому я решил отправиться в ближайший парк, чтобы попробовать МДМА в окружении природы. Но перед этим я решил сделать себе настроение, и пептиды с псилоцибином были идеальным вариантом.
Итак, я попытался сначала найти пептиды, чтобы немного задротить перед школой. Но, к сожалению, мой поставщик не смог найти пептиды вовремя. И тогда я решил, что пользаюсь МДМА в парке без предварительной подготовки.
И вот, наступил день "Х". Я одел свою любимую тряпку, сунул МДМА в карман и направился в парк. Когда я пришел туда, я почувствовал особую энергию, как будто весь парк заиграл новыми красками. Заряженные эмоциями, я нашел укромное местечко с видом на озеро и решил начать свою поездку.
Я достал свои кристаллы МДМА, проглотил одну таблетку и стал ждать, пока эффект начнет ударять. Прошло несколько минут, и я почувствовал, что мир вокруг меня начал меняться. Все стало ярче, звуки стали четче, а цвета стали насыщеннее.
Появилось ощущение присутствия внутри меня сильного чувства счастья и любви ко всему окружающему. Я начал прогуливаться по парку, пританцовывая под звуки играющей вдалеке музыки. Я видел, как деревья начинали танцевать вместе со мной, а цветы улыбались своими красочными лепестками.
В тот момент я понял, что это было лучшее решение, которое я мог принять. МДМА подарил мне незабываемые впечатления и помог ощутить каждый момент жизни настолько интенсивно, что словами не передать.
Проходя через парк, я заметил группу людей, которые сидели на травке и шмалили что-то. Я подошел поближе и оказалось, что они курили марихуану. Такая возможность просто выпала мне с неба, и я присоединился к ним. Они приветливо меня приняли и предложили джойнт. Я взял его и начал шмалять. Чувство расслабленности и спокойствия охватило меня, словно я был в другом измерении.
Продолжая свой путь по парку, я заметил озеро, которое отражало лунный свет. Ощущение взлета и полета, которое меня охватило, просто невозможно описать. Я чувствовал себя свободным, словно птица, пролетающая над пространством.
Мои мысли были наполнены позитивом, а каждая клеточка моего тела пронизывалась энергией и счастьем. Я наслаждался красотой природы и моментом, живя здесь и сейчас. Все проблемы и заботы остались где-то далеко, и я просто наслаждался этой магией.
Но, как говорят, всему приходит конец. Мой организм начал постепенно возвращаться к реальности, и я понял, что пора идти домой. Я ушел из парка, но с чувством благодарности и удовлетворения о том, что я получил от этой поездки. Моя жиза стала более яркой и насыщенной благодаря МДМА и красоте природы.
Так что, ребятки, если когда-нибудь представится возможность попробовать что-то новое, не бойтесь и откройтесь для новых впечатлений. Жизнь слишком коротка, чтобы не насладиться каждым моментом.
| Кристаллы |
Форма наркотика, похожая на кристаллы соли. |
| Псилоцибин |
Активное вещество в грибах-псилоцибиновиках. |
| Травка |
Слово, обозначающее марихуану. |
| Шмалять |
Сленговое выражение для курения наркотиков. |
| Дропнуть |
Выпустить новую партию наркотика. |
| Пептиды |
Вещества, используемые в фармакологии и наркотиках. |
| Жиза |
Сокращение от "жизненно", выражение восторга. |